Якщо ви хочете виявити рівень імпульсивності дитини, заповніть подану нижче анкету. Уважно читайте кожне твердження, якщо ви з ним згодні, помічайте його знаком “+”, якщо ні – зі знаком “-“.
Для більш об’єктивної оцінки запропонуйте заповнити анкету іншим близьким родичам і порівняйте отримані результати.
Анкета
- Завжди знаходить швидку відповідь, коли її про щось запитують (можливо і невірний, але дуже швидко).
- У нього часто змінюється настрій.
- Багато речей його дратують, виводять із себе.
- Йому подобається робота, яку можна робити швидко.
- Образливий, але не злопам’ятний.
- Часто відчуває, що йому все набридло.
- Швидко, не вагаючись, приймає рішення.
- Може різко відмовитися від їжі, яку не любить.
- Нерідко відволікається на заняттях.
- Коли хтось із дітей кричить на нього, він теж кричить у відповідь.
- Зазвичай впевнений, що впорається з будь-яким завданням.
- Може нагрубити батькам, учителю.
- Часом здається, що він переповнений енергією.
- Любить діяти, але не вміє і не любить міркувати.
- Вимагає до собі уваги, не хоче чекати.
- В іграх не підкоряється загальним правилам.
- Гарячкує під час розмови, часто підвищує голос.
- Легко забуває доручення старших, легко захоплюється грою.
- Любить організовувати і бути на чолі.
- Похвала і осуд діють на нього сильніше, ніж на інших.
Оцінка результатів
Щоб оцінити імпульсивність дитини, складіть всі ваші позитивні відповіді. Отримане число і є рівень імпульсивності вашої дитини. Можливо, хто-небудь з родичів заповнював анкету разом з вами. Результати могли вийти різними, адже кожен оцінює поведінку дитини по-своєму. У такому випадку вам слід вирахувати середній рівень імпульсивності.
А тепер співвіднесіть отриманий результат з нормативними даними:
20-15 балів – високий рівень імпульсивності;
14-7 – середній рівень;
6-1 бал – низький рівень.
Пам’ятайте, що розбіжність балів за анкетою у різних дорослих є непрямим свідченням особливостей їх взаємин з дитиною.
Поради батькам імпульсивних дітей
- Перш за все, визначте умови, які впливають на дитину найбільш несприятливий збудливий вплив. Намагайтеся зайвий раз не наражати дитину впливу таких умов.
- Введіть у його діяльність різні ігри, під час яких він може вчитися стримуватися і регулювати свою діяльність. Це можуть бути як рухомі ігри, так і навчальні, наприклад такі, як “Говори – не говори” по команді, “Заборонений рух”, “Їстівне – неїстівне”. Заохочуйте його у всіх випадках і відразу, не відкладаючи на майбутнє, коли він намагався стриматись.
- Намагайтеся давати дитині короткі, чіткі і конкретні інструкції.
- Постарайтеся заздалегідь обговорити з дитиною правила поведінки в тій чи іншій ситуації.
- Частіше надавайте дитині право вибору, при цьому він повинен пояснити, чим зумовлений його вибір. Необхідність пояснювати причину своїх вчинків допоможе дитині краще усвідомлювати їх, а значить, контролювати свою поведінку.
- Скористайтеся вправами з розділу “Розвиток самоконтролю і саморегуляції”
- І, нарешті, найголовніша порада. Спілкуючись з імпульсивним дитиною, зберігайте спокій. Пам’ятайте, що дитині передається ваше збудження.