На замітку батькам про дитячі страхи

Шкільний психолог Дмитрик О.М.

На замітку батькам про дитячі страхи

Діти, особливо до шести років, часто бояться. Їхні страхи набувають різної інтенсивності і форм: нічних жахіть, страху перед темрявою тощо. Більшість батьків знає, що дитячі страхи посилюються у вечірню пору, коли ті лягають спати і залишаються в кімнаті на самоті.

Існує кілька дуже простих способів допомоги дитині подолати страхи. Можна, зокрема, засвітити настільну лампу або залишити ввімкнутим світло у передпокої. Та головне – усвідомити, що більшість страхів, які викликають у дитини нічні жахіття й переляк, а також тривожать її думки й почуття, безпосередньо спричинені переглядом сцен насильства на телеекрані. Потрібно чітко розуміти: перегляд напружених або страшних сцен, програм і фільмів може завдати дитині невиправної шкоди. Як свідчать результати досліджень лікаря Джеймса Добсона, проведених у Корнельському університеті, тати, котрі належать до середнього класу, проводять з дітьми дошкільного віку 37 секунд на день. Це менше 5 хвилин на тиждень! Натомість перед телевізором діти щотижня проводять 54 години!

Один із найкращих способів допомогти дитині впоратися зі страхами  – поговорити з нею про наші власні. У дитинстві ми теж чогось боялися. Добре поділитися цим досвідом із власною дитиною. Розкажіть, як ви розпізнавали і долали страхи у своєму житті. (Особливо це стосується чоловіків. Ви для дитина – зразок і сила.) Ніколи не критикуйте дитину, не дорікайте за те, що вона боїться. Хоч би що розказала дитина про свої страхи – не насміхайтеся з неї, навіть якщо це дуже смішно. Допоможіть дитині зрозуміти, що всі чогось бояться й що з вашою допомогою вона зможе перемогти страх.

Водночас вам варто зрозуміти, що дитина може використовувати страх – як і почуття провини – щоб маніпулювати . Діти майстерно вміють втягати маму і тата у своє життя. Хочуть монопольно володіти батьками і готові багато на що, щоб досягти цієї мети. Можуть стати майстрами у цій сфері.

Особливо для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, перед сном повинна бути певна підготовка, а саме присвятити час молитві, читанню казки чи слуханню якоїсь музики.  (Ангел охоронець, добра фея додадуть дитині спокою) Батьківські обійми, підтримка, впевнений погляд, розважне слово, уміння вислухати засвідчують любов і є першою допомогою для дитини.

Робота з учнями

Для того, щоб подолати страхи або їх зменшити варто зрозуміти, що відбувається з нами у цьому стані. Пропоную наступні кроки:

  1. Учасники працюють у групах. Одна група малює людину, яка переживає радість, захоплення, інша – страх, біль. (учні презентують роботи. Акцентують увагу на те, яка міміка, постава, положення рук, ніг…)  Висновок: в області сонячного сплетіння (скупчення нервових вузлів)  людина відчуває біль, напруження…
  2. Тому застосовую вправи на зняття напруження, на встановлення довіри, емоційне розслаблення.
  3. Уміння говорити про свої емоції допомагає вивільнити себе від руйнівних установок. Дуже часто самі дорослі не уміють сказати , що вони сердиті чи ненавидять, коли хтось поводиться певним чином. Будуть корисними розмови «Розкажи про свій страх», складання історій, казок. Подолання певних перешкод в уяві, у розповіді, на малюнку сприятиме упевненості, підвищенню самооцінки,активності і гармонійному розвитку дитини.
  4. Важливими є трудові доручення і похвала за кожну ініціативу, гарне рішення, добрий вчинок.
  5. Навіть якщо за день виникали якісь неприємності, то у вечірній час, а особливо перед сном, варто пригадати щось гарне про дитину, проявити любов, ніжність.